"Син Чорноземів"

Зарицький Петро Анатолійович

(поет, письменник, журналіст)

Народився 12 червня 1957 року в селі Сокілець Козятинського району в селянській родині. Закінчив Козятинську школу № 1 ім. Т. Г. Шевченка. У Білоцерківському сільськогосподарському інституті здобув фах агронома, у Київському інституті політології і соціального управління опанував професію журналіста. Працював головним агрономом колгоспів в селах Зозулинці і Тернівка та заступником голови колгоспу в с. Махаринці. Тривалий час перебував на комсомольській роботі, в державних органах управління. Нині працює заступником редактора районної газети «Вісник Козятинщини».

Петро Анатолійович - Член Національних спілок письменників та журналістів України. Лауреат літературно-мистецьких премій ім. Миколи Трублаїні, «Кришталева вишня», Всеукраїнської літературної премії ім. Михайла Коцюбинського та журналістської «Золоте перо». Нагороджений «Золотою медаллю української журналістики». Його перу належать поетичні збірки «Біографія зернини», «Кароліна», «Білий димар», «Діти чорноземів», « Молитва за ближнього», «Мамина хустка» та збірка прозових творів «Веремія».

Твори автора

Зарицький, П. А. Білий димар: поезії / П. А. Зарицький. – Вінниця: «Державна картографічна фабрика», 2007. – 224 с.

Книга про важке селянське щастя й непогасну любов кохаючого серця. Окремі розділи нагадують драматичну українську історію й правдиво та високохудожньо змальовують долі відомих національних постатей. Розділ «Діти чорноземів» та поема «Ферма» надзвичайно реалістично відтворюють багату й колоритну палітру сільських персонажів.

Зарицький, П. А. Біографія зернини: вірші. – Одеса: Маяк, 1988. – 56 с.

У збірці віршів молодого українського поета оспівується краса хліборобської праці, високі помисли людини.

Зарицький, П. А. Веремія: оповідання / П. А. Зарицький. – Вінниця: Вінницька обласна друкарня, 2015. – 248 с.

«Веремія» - «подільська сільська проза» Петра Зарицького. Оповідання здебільшого присвячені історичній долі села останніх двох-трьох десятиліть, коли давня сільська культура, могутня своїми хліборобськими звичаями і традиціями, помітно щезає. У книзі поєдналися минуле та сучасне, сміх і смуток, любов і зрада, все те, чим наповнене життя на зламі епох.

Зарицький, П. А. Діти чорноземів: вірші та поеми / П. А. Зарицький. – Вінниця: «Державна картографічна фабрика», 2008. – 112 с.

Чергова збірка автора – драматична сповідь і покута за страждання українського села, за його деградацію і вимирання. Високою правдою і поетичною напругою сповнена драматична поема «Ку-ку» про Голодомор 1932-1933 років.

Головний лейтмотив збірки – любов до «чорноземної долі» селян, з їхніми непростими турботами та маленькими радощами, великими сподіваннями та вірою в свою кращу селянську долю, в світлу долю своєї Батьківщини.

Зарицький, П. А. Кароліна: поезії / П. А. Зарицький. – Вінниця: «Континент-ПРИМ», 2001. – 168 с.

Друга поетична збірка автора торкається проблем не лише сучасного українського села, а й всієї України – її минулого та сьогодення. Значну частину збірки складає пейзажна та інтимна лірика поета, що вражає несподіваною силою почуттів.

Зарицький, П. А. Мамина хустка: поезії / П. А. Зарицький. – Вінниця: «Нілан-ЛТД», 2017. – 154 с.

У збірці віршів поєдналися сумні реалії минулого і сьогодення, ніжні почуття люблячого серця. Одне з провідних почуттів, що наповнює слово поета – непогасна любов до ниви, подільського села, рідного краю.

Поема «Мамина хустка» - народжений синівською любов’ю твір, є найсердечнішою подякою матері за власну долю, виплекану нею душу і талант. Мамина хустка постає у поемі долею жінки-українки стражденного двадцятого сторіччя, символом краси материнського серця, жертовності…

Шевченківський мотив збірки втілений у віршах та поемі «Тарасова журба», присвяченій жінкам, присутнім у біографії і творчості Тараса Шевченка.

Зарицький, П. А. Молитва за ближнього: вірші і поеми / П. А. Зарицький. – Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2013. – 192 с.: іл.

«Молитва за ближнього» - це суцвіття ніжної лірики, поєднане з драматичними епізодами української історії, скропленої потом важкої праці, сльозами нужденного життя і геноциду нації. Це хвилюючі роздуми про духовні обереги, що супроводжують нас від народження до вічності.

Справжніми шедеврами книги є дві поеми – «Материнська сльоза» і «Ку-ку», твори, переповнені болем та всіма присмаками життя українського села. «Материнська сльоза» - духовний пам’ятник жінкам та матерям, які пережили фашистську окупацію та втрату своїх коханих і рідних. Документальна поема «Ку-ку» створена на реальних подіях 1932-1933 років, що відбувалися в рідному селі автора Сокільці та інших населених пунктах Козятинщини. Даний твір справедливо вважається одним з найкращих поетичних творів на карті літературної Вінниччини про голодомор і геноцид українського народу.